Сказ

Причина сказу

Хвороба викликається вірусом сказу (Rabies Virus) родини Rhabdoviridae. Резервуаром вірусу є вільноживучі ссавці, в т.ч лисиць і кажанів, які можуть бути потенційним джерелом інфекції через тварин-компаньйонів або безпосередньо в результаті взаємодії з людьми.

Поширеність сказу

За даними ВООЗ, 99% передачі вірусу людині відбувається після укусів домашніх тварин (переважно собак). Вірус зі слини тварини також може потрапити в організм людини через подряпини. За даними ВООЗ, 40%  людей, яких покусали потенційно скажені тварини, є діти віком до 15 років.

В даний час сказ є майже на всіх континентах, за винятком Антарктиди. У Польщі почали фіксувати випадки сказу тварин, як диких, так і домашніх. У 2020 році в країні було зафіксовано 12 випадків сказу – 2 у домашніх тварин, 5 у кажанів та 5 в інших диких тварин (переважно лисиць), тоді як у першому кварталі 2021 року кількість випадків становила вже 6 (усі випадки стосуються лисиць з воєводства Мазовецьке).

Що стосується заражень в Європі, то останні випадки сказу у людей (6) були зареєстровані в 2019 році в Грузії (1), Італії (1), Латвії (1), Норвегії (1), Російській Федерації (1 випадок в європейській частині) та Іспанії (1). У всьому світі 95 % випадків сказу та смертей серед людей в Азії та Африці.

У Польщі випадки сказу серед людей не реєструвалися вже кілька десятиліть - головним чином через те, що з цією хворобою тварин борються системно (обов'язковість вакцинації домашніх собак і рекомендована вакцинація котів, а також кампанії вакцинації вільноживучих лисиць), а також завдяки запровадженню захисних щеплень (також профілактичних у разі підозри на укус скаженою твариною).

Симптоми сказу

Зараження людини відбувається внаслідок укусу або контакту рани/подряпини на шкірі зі слиною зараженої тварини. Інкубаційний період від моменту зараження до розвитку симптомів становить близько 2-3 місяців, але він також може бути скорочений (до 1 тижня) або подовжений (до року) залежно від локалізації рани та вірусу.

Захворювання не піддається лікуванню, єдиною формою профілактики після ймовірного контакту з вірусом є вакцинація – після контакту з підозрілою на зараження твариною, люди, які раніше не були щеплені, отримують 5 доз вакцини з інтервалом 0, 3, 7 , 14 та 28-30 днів, а також імуноглобулін з першою дозою вакцини.

Перші симптоми сказу включають поколювання або поколювання в рані, де відбулася інфекція, і лихоманку. Коли хвороба прогресує і проникає в нервову систему людини, виникає енцефаліт і запалення спинного мозку з наступною смертю.

Перебіг захворювання на сказ

У випадку сказу розрізняють дві форми цього захворювання – гіперактивну та паралітичну. Перший проявляється гіперактивністю, гідрофобією або іноді аерофобією (боязнь протягів або свіжого повітря). У хворих на цю форму смерть настає через кілька днів внаслідок зупинки серця і дихання (внаслідок паралічу дихального центру в довгастому мозку).

Паралітична форма сказу характеризується більш тривалим перебігом порівняно з гіперактивною формою. Під час нього відбувається повільний параліч від точки проникнення вірусу в організм, потім пацієнт впадає в кому, під час якої він остаточно помирає. Паралітична форма, за даними ВООЗ, зазвичай вражає 20% всіx випадкiв.

Профілактика сказу

Єдиною формою профілактики є вакцинація – до або після зараження. Людська вакцина містить убитий вірус сказу.