Spis treści
Черевний тиф
Черевний тиф - це гостре бактеріальне інфекційне захворювання, яке також називають висипним тифом. Це ще одне захворювання, відоме як хвороба «брудних рук».
Причина черевного тифу
Захворювання, спричинене черевнотифозною паличкою (Salmonella enterica Typhi). Джерелом інфекції найчастіше є заражена вода або заражені харчові продукти. Також зареєстровані випадки зараження в результаті контакту з хворою людиною або носієм. Грамнегативна бактерія Salmonella Typhi проникає через травну систему (через епітелій слизової оболонки кишечника) в організм зараженої людини, де розмножується і з кровотоком потрапляє в органи. Крім того, він виробляє ендотоксин, який пошкоджує окремі органи.
Поширеність черевного тифу
Наразі в Польщі ми реєструємо поодинокі випадки, тоді як дані ВООЗ свідчать, що щорічно у світі реєструється 11-20 мільйонів випадків і 128-161 тисяча смертей, викликаних цією хворобою. Більшість випадків припадає на Азію та Африку на південь від Сахари.

Джерело: Burden of typhoid fever in low-income and middle-income countries: a systematic, literature-based update with risk-factor adjustment
Open AccessPublished:October, 2014 DOI:https://doi.org/10.1016/S2214-109X(14)70301-8
Симптоми черевного тифу
Інкубаційний час черевного тифу залежить, серед іншого, від кількості впливу бактерій (дози прийнятих бактерій) і індивідуального імунітету пацієнта. Передбачається, що в середньому він триває від 10 до 14 днів, а перебіг хвороби можна розділити на чотири фази, що проявляються характерними симптомами. Діагностика захворювання базується на клінічних симптомах і результатах мікробіологічних досліджень (посів) крові або сечі.
Перебіг захворювання на черевний тиф
У I фазі ми маємо справу з лихоманкою (навіть до 40 градусів за Цельсієм), загальною слабкістю організму, болем у животі та головним болем, а також брадикардією (частота серцевих скорочень нижче 60 ударів на хвилину). У II фазі стійка висока температура (до 40 градусів за Цельсієм) і брадикардія супроводжуються збільшенням органів, напр. селезінки і печінки, а також лімфатичних вузлів. Стан хворого може оцінюватися як важкий внаслідок отруєння токсинами бактерій, що розмножуються в організмі. На цьому етапі також з’являється характерний висип, т. зв краснуха, яка покриває шкіру живота і грудей. Під час третьої фази виникають ускладнення, пов’язані з кровотечею в шлунково-кишковому тракті, можливою перфорацією тонкої кишки, а в крайніх випадках – перитонітом, енцефалітом або бактеріальним запаленням порожнин серця, клапанів і великих кровоносних судин (ендокардит). Якщо проведене лікування приносить очікувані результати і пацієнту вдається пережити третю фазу, то відбувається повільне одужання, яке в літературі називають IV фазою.
Нелікований черевний тиф призводить до смерті 10-30% пацієнтів, які заразилися. Для пролікованих пацієнтів рівень смертності оцінюється приблизно в 2%.
Профілактика черевного тифу
Окрім дотримання санітарних правил, пов’язаних переважно з гігієною харчування та харчування, фахівці рекомендують робити профілактичні щеплення. У Польщі також доступні захисні щеплення, які рекомендуються людям, які подорожують до країн, де є випадки черевного тифу. В даний час пацієнтам доступні препарати, що містять інактивовані цілі клітини черевнотифозних паличок, або полісахаридні препарати, що містять очищений тифозний капсульний полісахарид. Імунітет, отриманий шляхом вакцинації, є тимчасовим, і, за оцінками, захист триватиме близько 3 років.

